Якщо дитина опинилась в ситуації, що в її сприйнятті (і/чи в реальності) є вкрай небезпечною, близьким дорослим в найближчий час необхідно надати таку допомогу дитині:

1.  Відвести дитину з місця події та створити для неї максимально комфортне і безпечне середовище: зігріти (теплий одяг, ковдра, грілка тощо), дати теплий солодкий чай (якщо можливо, з лимоном), створити тишу, вимкнути яскраве світло. Говорити із дитиною спокійним голосом, запевняючи, що ви поруч,  все гаразд і дитина в безпеці, що «все минулося».

2.  Пояснити дитині, що трапилась дуже неприємна подія. Якщо в дитини є поранення, слід пояснити, що саме трапилось і запевнити в тому, що буде надана необхідна лікарська допомога.  Впевняти, що ви поруч і знаєте, що слід робити в такій ситуації.

3.  Слід просити дитину описати кімнату або інше місце, де вона зараз знаходиться. Запитати, чи вона вже зігрілась, чи теплий чай. Називати дитину по імені, називати інших близьких людей, які є поруч («подивися, тут є твій тато, твоя бабуся, вони поруч, все гаразд»). Намагатися дивитися дитині в очі, тримати за руку або легенько обіймати.  Якщо дитина не опирається, обійняти її та робити «колихальні» рухи (як колишуть малу дитину). 

4.  Через деякий час дитина може почати тремтіти або рухатись, махати руками, кричати, бігати, плакати. Таке збудження є нормальним через деякий короткий період (від декількох хвилин до декількох годин) після травмуючої події. У цей період важливо не докоряти дитині і не стримувати її, а супроводжувати, тим самим дати змогу для розряду негативної енергії, що накопичилася під час травматичного стресу.  Варто бути уважними, бо в цей час дитина може не контролювати себе і наражатися на небезпеку.  

5.  Слід дозволяти дитині плакати і виражати сильні почуття, проте запевняти, що все буде гаразд («так, ти сильно налякався/налякаляся, проте все буде добре»). Важливо надати дитині якомога більше підтримки, проте говорити небагато і простими словами: «Я поряд», «Все буде добре», «Ти в безпеці», «Мама вже їде до тебе» тощо. Також можна говорити дитині, що вона сильна і в неї все вийде. 

6.  У наступні за травматичними подіями дні дитина може потребувати підвищеної уваги та спокою. Вірогідно, вона буде дратівливою, вимогливою, нестриманою. Або, навпаки, здаватися боязкою та ховатися. Вона може злитися на вас або на себе. Або робити вигляд, що «нічого не сталося». Можуть спостерігатися порушення сну (утруднення засинання, нічні пробудження, кошмарні сновидіння). Можуть спостерігатися одноманітні рухи або дії, повторюватися малюнки або ігри (в тій чи іншій мірі пов’язані із пережитою подією).  У цей період важливо заспокоювати дитину, перемежовувати розмови про подію, що трапилася, іншими розмовами або іншою діяльністю, що має бути приємною. 

7.  Щодо почуття страху, то важливо запевняти дитину в тому, що боятися – це природно. Що сміливі люди – також бояться. Проте їм вдається впоратися із власним страхом. І що дитина також смілива, сильна і обов’язково впорається.  

8.  Через деякий час дитина захоче зрозуміти сенс того, що відбулося. Можуть виникнути питання захищеності, справедливості, провини – чиєїсь і власної. Не залишайте дитину на самоті. Якщо почуття власної провини досить сильні або виникають питання про відсутність сенсу життя після травми, – це привід звернутися до психотерапевта. Дитину необхідно зорієнтувати в тих діях, що мають відбутися (лікування, процедури, похорон тощо).  Важливо, щоб дитину підтримувала близька доросла людина, яка сама не є постраждалою. 

9.  У цей час дитина потребує розмов і відповідей на запитання. Також доцільними будуть спільні ігри, малювання, ліплення, прогулянки. Питання, які ставитиме дорослий щодо смислу гри або малюнка, допоможуть їй зорієнтуватися в тому, що сталося, та знайти нові смисли.  

10. Дитина може гратися в одну і ту саму гру. Можливо, ця гра якимось чином буде пов’язана з травмуючою подією.  Дитина в такий спосіб хоче опанувати ситуацію і, можливо, вийти з неї в кращий спосіб. Буде добре, якщо ви допоможете їй у цьому.

Важливо:

1. Заручитися підтримкою близьких і рідних. Важливо, щоб в оточенні дитини були люди, що не постраждали. 

2. Намагатися зберегти режим дитини, забезпечити нормальний сон та харчування, достатність пиття, оберігати дитину від додаткових стресів.

3. Менше таємниць і натяків (вони ще більш лякають дитину).

4. Відповідати на запитання дитини поступово і доступно. На одне запитання – одна відповідь. Коли дитина її опанує, вона зможе поставити наступне питання.

5. Підтримувати надію на краще.

6. Бути готовими до «нечемної», «дивної», «агресивної» поведінки дитини. 

7. НЕ казати: «забудь це», «викинь з голови» – це прямий шлях до формування постстресових розладів.

8. Не залишати дитину наодинці із своїми переживаннями, проте і не докучати їй.

9. Ні в якому разі не соромити дитину і не винуватити в тому, що сталося або в поведінці після травмуючої події.
   •  Бути готовими раз за разом обговорювати ті самі речі.

10. Заручитися самим надією на те, що травму можливо пережити.

11. Пам’ятати, що частині дітей з різних причин не вдається  упоратися із наслідками травматичного стресу самостійно, і вони потребують професійної допомоги.

12. У разі ВАШОГО ХВИЛЮВАННЯ за стан дитини або тривалості незвичної поведінки дитини БІЛЬШЕ МІСЯЦЯ – ЗВЕРНУТИСЯ по допомогу  ДО ПСИХОЛОГА або ПСИХОТЕРАПЕВТА.

 

 Психологічна підтримка: як допомогти людині опанувати біль втрати 

Втрата є невіддільною частиною життя. Вона є не тільки природним наслідком смерті близької людини, але й виникає через неможливість реалізувати мрії та амбіції, втрату почуття безпеки в періоди надзвичайних подій чи як результат обмежень, які накладає на людину невиліковне захворювання. 

Часом люди можуть оплакувати навіть те, чого ніколи не мали. 

Перебуваючи поруч із людною, яка у скорботі, ви можете допомогти їй впоратися з болем. 

✅ Поговоріть про необхідність подбати про себе. 

💬Дистрес втрати швидко виснажує внутрішні резерви. Саме тому турбота про свої фізичні та емоційні потреби допоможе їм пережити цей важкий час.

✅ Підтримайте людину у визнанні болю. 

💬Поясніть, що «приховати» своє горе можна достатньо легко, але вона не зможе уникати його вічно. Намагання уникнути почуття смутку і втрати лише подовжує процес горювання, а щоби вилікуватися, необхідно визнати біль.

✅ Поділіться з людиною інформацією про те, що у процесі горювання вона може відчувати багато різних і несподіваних емоцій. 

✅ Підтримайте у зверненні та пошуку підтримки віч-на-віч у людей, які піклуються про неї. 

💬Пам’ятайте, що людям зазвичай не хочеться говорити про свої переживання й думки, тому часом кращою допомогою може бути варіант просто знаходитися поруч з іншими, які також любили людину, що померла.

✅ Поясніть, що розмовляти з людиною,яка померла, писати листи, відчувати її присутність поруч та уявляти чи думати, як той, кого вони втратили, справлялися б із певною ситуацією — це різні способи залишатися у стосунках із людиною.

✅ Запропонуйте підтримувати хобі та інтереси. 

💬У рутині є комфорт, і повернення до діяльності, яка приносить людині радість, може допомогти примиритися зі своєю втратою та допомогти процесу горювання протікати менш бурхливим способом.

✅ Підготуйте людину до того, що друзі та близькі в певний момент захочуть підтримати її. 

Однак іноді те, яким способом вони це роблять, може виявитися некоректним. Багатьом не приємно, коли їм вказують, як себе почувати, нав’язуючи спосіб горювання чи типові переконання. 

💬Ваше завдання сприяти усвідомленню людини, що в неї власний шлях горювання, і ніхто інший не може сказати їй, коли настав час «рухатися далі» або «перебороти це».

✅ Порадьте подумати про те, що вона дізналася про себе, про інших або про життя в результаті цієї втрати. 

Запропонуйте записати відповіді на запитання, які можете підготувати заздалегідь, або нехай ваш співрозмовник самостійно визначить для себе: 

 • Що ця людина означала для мене?

 • Чого я навчився (-лася) від нього чи від неї?

 • Що корисного вийшло із цього важкого досвіду?

 • Що я дізнався (-лася) про себе, інших людей чи життя?

 • Чи є речі, які я тепер ціную більше?

 • Хто ті люди, які були поруч зі мною? Це були ті люди, яких я очікував (-ла)? Що я про них дізнався (-лася)?

 • Як я зріс/зросла на основі цього досвіду?

❗️Пам’ятайте, що подібно до того, як не існує єдиного правильного шляху горювання, не існує і єдиного підходу до боротьби чи опанування горя, який буде ефективним для всіх.

Європейський Союз @EUDelegationUkraine та @IOMUkraine запустили всеукраїнську комунікаційну кампанію для запобігання торгівлі людьми під час війни.      

У рамках кампанії детально інформуватимемо про основні правила безпеки та ризики.

Пам’ятайте про 5 маркерів безпеки:

1)      Надавайте документи лише офіційним особам, зберігайте їх електронні копії

2)      Знайте, куди їдете, та повідомляйте про поїздку рідним чи друзям

3)      Приймайте допомогу лише від людей та організацій, що заслуговують на довіру

4)      Будьте насторожі з незнайомцями, не віддавайте нікому мобільний телефон

5)      Повідомляйте рідним чи друзям про зміни щодо місця перебування та роботи

 

Переконайтесь, що ви в безпеці. Зателефонуйте на Гарячу лінію з консультування мігрантів в Україні з мобільного «527». 

Консультанти Гарячої лінії порадять, як діяти в різних ситуаціях, на що звернути увагу та як убезпечитися під час пошуку транспорту, житла чи роботи. Дзвінки анонімні та безкоштовні з мобільного телефону в Україні. Лінія працює щодня з 8:00 до 20:00.

 

 

6 вправ проти стресу

Лайфхак психолога: як швидко підняти собі настрій

* Серотонін вважається гормоном задоволення та гумору.

🍫Шоколад, банани, сири, фізичні навантаження, медитації та нові враження допоможуть нашому організму у виробленні серотоніну.

* Ендорфіни є гормонами, які збільшують наше почуття радості, покращують настрій і дають відчуття щастя.

Наприклад, коли під час тренування в якийсь момент ми відчуваємо кайф — це означає, що відбувся викид гормону ендорфіну.

Коли виконана певна мета, наприклад, коли чекав на їжу 20 хвилин і нарешті поїв із задоволенням — це все ендорфін.

🍯Такі продукти, як шоколад, мед, прянощі, картопля, морська риба, сприяють виробленню в організмі ендорфіну.

* Дофамін є тим гормоном, який більшою мірою пов'язаний із почуттям задоволення та мотивації в пошуку цього задоволення. Насолода від задоволення. 

Виробляється він також тоді, коли людина захоплюється своїми діями, коли здійснюються мрії, напередодні довгоочікуваної зустрічі, коли закохана тощо.

✅Почніть із примітивних потреб — споживати їжу із задоволенням!⠀

Робіть все в задоволення собі, і тоді гормони щастя будуть в нормі!

 *7 фраз, які не варто говорити військовим*

Спілкуючись з друзями, близькими та рідними, які перебувають на фронті, можуть виникати сумніви, чи доречно розпитувати бійців про війну, чи ні. Ось перелік питань та фраз, які на думку психолога є недоречними.

1️⃣“Тобі страшно?”

💥Страшно усім, хто бачив війну. Зайвий раз нагадувати військовому про його страхи — не найкращий спосіб підтримати бойовий дух. 

2️⃣“Чи є у нас шанси перемогти?”

💥Людина, яка воює, щиро вірить у перемогу і хоче відчути тилову підтримку та мотивацію. Людина все ж таки ризикує життям за нашу країну, за нас, і будь-які фрази, які змінюють цю впевненість — не найкращі.

3️⃣“Ми усі за тебе хвилюємося”

💥Коли військовий це чує, у нього складається враження, що він є основною причиною страхів і переживань у родині. І це не найкраща мотивація, коли рідні переживають за тебе і ти постійно маєш переживати за них.

4️⃣“Нащо ти туди пішов?”

💥У цьому випадку буде краще підтримати свідомий вибір близької людини й не знецінювати такий серйозний крок. Будь-яка людина відповість на це, але це краще не питати.

5️⃣“Давайте, наваляйте їм там”

💥Коли військовий чує цю фразу від чоловіка, який не воює йому хочеться закликати цього чоловіка самому піти й зробити це. Нічого приємного ця фраза не викликає. Людина воює, робить усе можливе для захисту нас і країни. Який сенс несе ця фраза? Вони й так прикладають багато зусиль.

6️⃣“Треба ж закінчувати цю війну”

💥Усі це розуміють і, звичайно, коли військовий чує таку фразу, у нього вона викликає протиріччя, що “а як же ми не здогадалися, що вже час закінчувати?”

7️⃣“Російська армія не вміє воювати”

💥Військові не хочуть чути, що армія, проти якої ми воюємо, ні на що не здатні бомжі. Доволі популярний меседж, що росіяни випадково забрели на нашу територію і взагалі не вміють воювати. Це знецінює вклад наших військових. Вони насправді протистоять сильному і численному ворогу і дуже добре справляються зі своєю задачею, за що їм величезна подяка. Не варто казати, що вони воюють проти слабших.

Зберігаємо СПОКІЙ! Ми РАЗОМ! Ми СИЛА! 

В умовах небезпеки мозок ні про що крім захисту не думає.  

А ПІДТРИМКА інших, відчуття, що ви—не один на один зі стражданням, робить перший крок для отримання відчуття БЕЗПЕКИ.

💛Тримайте зв'язок із людьми, які вам близькі.  ЛЮДЯНІСТЬ- це зараз найцінніше!

💛Відзначайте свої УСПІХИ, навіть маленькі (так ми отримуємо «підзарядку» нашої внутрішньої батарейки).

💛Поповнюйте свою скарбничку сил, а значить, нехай у вашому дні буде щось, що дозволяє вам відновитися, і почувати себе краще.

💛*Створюйте радісні та цінні моменти у вашому житті— це «оновлює» наш мозок і дозволяє триматися наплаву навіть у самий сильний шторм.*

💙💛

Як не стати жертвами торгівлі людьми при евакуації?

Під час евакуації варто бути уважними та дотримуватися наступних правил:

◾Не сідайте в машину наодинці.

◾Тримайте документи при собі.

◾Домовтеся  з близькими людьми про певне кодове слово, знак або сигнал, що буде означати небезпеку та потребу в допомозі.

◾За найменших підозр повідомляйте в служби та/або організації: поліцію, прикордонникам, волонтерам, працівникам гуманітарних місій тощо.

Гарячі лінії щодо запобігання торгівлі людьми:

◾Польща Helpline +48 22 628 99 99

◾Чехія +420 222 721 810, +420 222 717 171, 8 000 777 77

◾Болгарія 0800 186 76

◾Словаччина (гаряча лінія для громадян України) +421 918 366 968

◾Молдова 0 800 77777 (дзвінки з Молдови), +373 22 23 33 09 (дзвінки з-за кордону).

◾116 123 –  La Strada Ukraine – національна гаряча лінія із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми, гендерної дискримінації. За консультаціями, психологічною та правовою підтримкою також можна звертатися через Messenger, Telegram.

Війна - це не назавжди  

Війна - це не назавжди.  

Вона обов'язково ЗАКІНЧИТЬСЯ, перекроївши весь світ навколо, включаючи і внутрішній світ усіх тих, кого це торкнулося хоч трохи.

Минулого життя вже не буде, і нас такі які ми були, уже немає…

Ми всі стали іншими…

Усі ми змінилися — різко і болісно. 

💙Тримайтеся за ЖИТТЯ всіма способами, бережіть себе і своїх близьких і вірте в те, що ви ВПОРАЄТЕСЬ і після всіх випробувань станете тільки СИЛЬНІШИМИ, а ваші стосунки будуть глибшими і міцнішими.

 💛Мільйони людей навколо нас - підтвердження того, що ДОБРОТА, ЗГУРТОВАНІСТЬ, ЄДНІСТЬ, ТУРБОТА і ЛЮБОВ не випалюється ніякою зброєю.  

А значить, ЖИТТЯ - ПЕРЕМОЖЕ, і у нас у всіх попереду багато роботи з створення нового майбутнього! 

Терпіння нам, не чекаєм що хтось щось вирішить за нас, створюємо МИР навкруги себе! 🕊

Зберігаємо віру в хороше! 💓

І все буде Україна!