Як зберігати ментальне здоров'я та оптимізм під час війни

У війни є своя психологія, і вона складається з інформаційно-психічних атак. За ці дні ми вже неодноразово пережили всі стани психіки. Відразу була ейфорія, підкріплена ненавистю до ворога і гордістю за перемоги ЗСУ. Ми могли не спати, не їсти, функціонувати на повну бойову готовність. Потім пішов спад: тривожність через постійні обстріли, страх і депресія. Потім — знову оптимізм і ейфорія.

Мозку складно працювати в такому стані. Допоможіть йому пережити виснаження.

Спіть при будь-якій можливості. Навіть якщо для цього потрібно випити заспокійливе.

Пийте воду. Зневоднений організм не може боротися зі стресом. Вода потрібніше за їжу.

Робіть інформаційні паузи від читання новин. 

Вимкніть режим жалості по всьому матеріальному. Ворог на це розраховує, тому знищує наші інфраструктури. Саме постійна жалість за втраченим ще більше підживлює тривогу і вирубає наш мозок. Ми все відбудуємо!

Включіться в план «що я зроблю після війни». Це допоможе вашому мозку працювати на ваш порятунок, а не на тихе самознищення.

Рятуйтеся гумором. Це надійний щит для мозку, щоб трохи знизити гормон стресу — кортизол. 

Обійматеся. Говоріть близьким, як любите їх. Такі слова допомагають утримувати сили.

Ну і найголовніше — вірте в скору перемогу і уявляйте, яку красиву країну ми потім відбудуємо. Україна продовжує впевнено відбиватися, а росія нервує і вже всіма ресурсами намагається вивести вас зі спокою і холодного розуму. Не піддаємося!

Поради, що допоможуть зберегти наше психічне здоров’я та наших близьких:

1. Слова мають значення. Вони можуть як нашкодити, так і підтримати людину. «Шизофренік», «псих» можуть бути замінені на вислів «людина із психічною хворобою». Такі вислови, як «Ти впораєшся, ти все подолаєш», чи «Просто розслабся» можуть, іноді завдати більше шкоди, ніж допомогти. Замість цього ви можете запропонувати свою підтримку та сказати: «Мені дуже шкода, що ти погано почуваєшся» або краще запитати, чим я можу допомогти.
2. Доброта по відношенню до інших та самих себе. Це може бути посмішка, вміння вислухати або запрошення до зустрічі, за філіжанкою кави, щось просте, що дасть можливість відчути іншій людині, що ви поруч.
3. Набуття нових знань: знання фактів та руйнування міфів про психічні захворювання може стати відмінним способом позбутися від стигми. Допомога в подоланні стигми щодо психічних захворювань здатна допомогти людям шукати необхідну їм допомогу і домогтися позитивних змін. Бо стигма – це найбільша перешкода для будь-кого, хто страждає на психічне захворювання для звернення по медичну допомогу.
4. Розпізнавання ознак стресу. Стресори, пов'язані з пандемією, по-різному впливають на людей. Психологічний стан може суттєво погіршитися (наприклад, почуття неспокою), а також можуть бути скарги на погане фізичне самопочуття (поганий сон). Особливо важко впоратися зі стресами, що знаходяться за межами нашого особистісного контролю.

У людей можуть виникати:

·          Побоювання і тривога про власне здоров'я та здоров'я своїх близьких.

·          Зміни в режимі сну або харчування.

·          Проблеми зі сном або концентрацією уваги.

·          Загострення хронічних проблем зі здоров'ям.

·          Зловживання алкоголем, тютюном або іншими психоактивними речовинами. 

Слід враховувати, що не всі люди реагують на одну і ту ж подію та демонструють своє занепокоєння чи страждання однаково.

5. Піклування та турбота про себе – це важлива умова для того, щоб впоратися зі стресом. Ось прості способи подбати про себе:

·  Робіть перерви в перегляді, читанні або прослуховуванні новин, у соціальних мережах обирайте достовірні джерела інформації.

·   Дбайте про свій організм та тіло, уникайте переохолодження.

·    Для того, щоб заспокоїтися, використовуйте глибоке дихання.

· Намагайтеся їсти здорову, збалансовану їжу, регулярно займатися спортом, приділяти увагу сну, уникати вживати алкоголь та наркотики.

· Спілкуйтеся з іншими. Поговоріть із людьми, яким ви довіряєте, про свої турботи, занепокоєння та ваші почуття, дозвольте близьким вам людям, особливо дітям, поділитися своїми проблемами і прийняти підтримку.

·    Дотримуйтесь розпорядку дня, знаходьте час на те, що вам подобається.

·   Зосередьте свою енергію на тому, що можете контролювати.

6. Проявляйте турботу до інших (особливо, тих, хто має проблеми із психічним здоров’ям, людей похилого віку, дітей). Саме вони, ймовірно, мають та матимуть у майбутньому більш серйозні наслідки від COVID-19. Дайте їм можливість висловити свої побоювання з приводу спалаху хвороби, запевнити їх і дати їм зрозуміти, що вони можуть розраховувати на вас. Якщо ваша дитина засмучена або налякана, поговоріть з нею про те, як впоратися зі своїми почуттями. Намагайтеся бути хорошим слухачем і питати, чим ви можете допомогти. Це може стати першим кроком до одужання.
7. Допоможіть близькій людині отримати професійну допомогу, якщо це потрібно.

У випадках, коли людина, яку ви знаєте має: проблеми зі сном, почуття тривоги, депресії, панічні атаки, злість, провину, безпорадність, заціпеніння або замішання; проблеми з концентрацією уваги; переїдання; зловживання алкоголем або ліками, зверніться до сімейного лікаря, психолога або психіатра. Якщо ви помітили ці симптоми, заохочте людину звернутися до спеціаліста за консультацією. 

Практичний психолог Хомишенко Оксана Сергіївна

Життєве кредо: «Важливо не те як багато ми даємо, а як багато любові ми в це вкладаємо»

Оксана Сергіївна з 2001 по 2006 рік навчалась  у Сумському педагогічному університеті  імені А.С. Макаренка, та здобула спеціальність практичний психолог у закладах середньої освіти. Має 10 років педагогічного стажу, із них 7 років працює практичним психологом.

Головною метою роботи практичного психолога в коледжі є психологічний супровід студентів та допомога у вирішенні питань психологічного характеру, що виникли під час освітнього процесу у батьків та педагогічного складу коледжу.

Практичний психолог коледжу працює над  підвищенням психологічної культури викладачів та студентів, забезпечуючи належний рівень їхньої психологічної компетенції, сприяє психологічній підтримці освітнього процесу та допомагає у розв¢язанні різноманітних особистісних та професійних проблем, які мають психологічне підгрунтя.